Всім відомо, що уряд доручив Держпраці, ДФС, ПФУ, Нацполіції, іншим центральним органам виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування провести комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення. Для чого? Щоб виявити неоформлених працівників, «вивести із тіні» і сповна оподаткувати їх доходи та поповнити бюджет за рахунок чималих штрафів.  

Кого перевірятимуть? Першими під підозру потрапляють підприємства з мінімізацією кількості працюючих і фонду оплати праці.  Тобто, при виборі об’єкта перевірки контролюючі органи будуть враховувати вид і обсяг діяльності підприємства, чи було розширення діяльності, який валовий дохід, кількість площ оброблюваних сільгоспугідь, кількість ліцензій, касових апаратів тощо. Також під підозру потраплять суб’єкти господарювання, у яких всі робітники постійно оформлені на мінімальну заробітну плату, оскільки уряд вже давно вимагає від підприємців офіційної виплати працівникам не «мінімалки», а середньої заробітної плати по Україні. Зацікавлять перевіряючих також підприємці, які укладають цивільно-правові договори з працівниками або працюють в умовах неповної зайнятості.

Що можуть перевіряти?

Коло питань, які можуть цікавити інспекторів Держпраці, визначене статтями 5-24 Закону про охорону праці. Їх чимало!

Зазначимо найбільш популярні з них:

  • відповідність умов трудового і колективного договорів нормативно-правовим актам з ОП;
  • інформованість працівників про умови праці та наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
  • забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, миючими і знезаражувальними засобами відповідно до встановлених норм;
  • забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою;
  • надання пільг і компенсацій працівникам за важкі та шкідливі умови праці;
  • дотримання законодавства про ОП жінок, неповнолітніх працівників і працівників з інвалідністю;
  • навчання керівників і посадових осіб підприємства питанням законодавства про ОП;
  • проведення інструктажів, навчання, перевірки знань працівників підприємства з ОП;
  • дотримання законодавства про розслідування й облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та аварій;
  • наявність і зміст організаційно-розпорядчої документації і локальних актів, що містять вимоги з ОП;
  • функціонування системи управління ОП, створення відповідних служб і призначення посадових осіб, відповідальних за ОП, і розроблених для них посадових інструкцій;
  • проведення обов’язкових медоглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також працівників віком до 21 року;
  • виконання вимог ОП при організації робочих місць;
  • відповідність санітарно-побутових умов вимогам законодавства про ОП;
  • проведення атестації робочих місць у порядку і строки, визначені законодавством;
  • виділення коштів на фінансування витрат з ОП (не менше 0,5 % фонду оплати праці за попередній рік).

Зверніть увагу, що підставою для проведення позапланової перевірки можуть стати окремі з перелічених питань і виходити за їх межі контролери не мають права. Якщо ж ідеться про плановий захід, то контролери цілком можуть почати «копати» практично в усіх зазначених напрямках.

Зазвичай працівники контролюючих органів сприймаються підприємцями як вороже налаштовані владоможці, які прийшли з ціллю як мінімум – забрати у вас кошти, як максимум – зруйнувати справу вашого життя. Таке відношення заважає спокійно приймати ситуацію, коректно вести діалог та шкодить результатам перевірок. Перевіряючі – це люди, які виконують свою роботу, керуючись чіткими правилами прописаними в Законі, виходити за межі своїх повноважень їм заборонено. Знаючи правила гри легше уникнути помилок, тому розберемося кому і що можна.

За наявності службового посвідчення  інспектори праці безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

  • щоб виявити неоформлених працівників самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
  • ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;
  • наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються предмета перевірки, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
  • за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
  • на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
  • фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Проте, під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб’єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Розглянемо кілька випадків, коли суб’єкт господарювання має право не допустити інспекторів з праці до здійснення перевірки:

  • інспектор не надав копії документів, передбачених Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам Закону. Посвідчення, щодо якого відсутня інформація в реєстрі посвідчень інспекторів праці на сайті Держпраці, вважається недійсним. Людину з таким посвідченням можна не допускати на підприємство, а Держпраці не матиме права застосувати штраф за недопуск;
  • суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планової перевірки в порядку, передбаченому Законом і не пізніше ніж за 10 днів;
  • інспектор не вніс запис про здійснення перевірки до журналу реєстрації перевірок (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання);
  • тривалість перевірок перевищує граничну тривалість, встановлену Законом;
  • орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позапланову перевірку за тим самим фактом (фактами).

Не менш корисно знати свої права і грамотно користуватися ними в потрібний момент. Які із прав суб’єкта господарювання під час здійснення перевірки не варто ігнорувати? Ось декілька з них:

  • бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;
  • вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб’єкта господарювання;
  • надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;
  • оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Що ж, вони таки до вас прийшли, таки зіпсували вам нервову систему та претендують на ваш річний бюджет в якості штрафу. Що робити далі? Якщо ви рахуєте, що результати перевірки не є справедливими, а працівники Держпраці поводили себе некоректно, цілком закономірно буде оборонятися.

Відповідно до п. 30 постанови Кабінету Міністрів України № 295 припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. У разі незгоди з рішенням керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до керівника або заступника керівника Держпраці України. Під час адміністративного розгляду може бути запрошена особа, яка звернулась в орган Держпраці зі скаргою. Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги. В разі негативного результату адміністративного оскарження припис може бути оскаржений до суду в тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень (ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Після винесення припису орган Держпраці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 509 зобов’язаний письмово рекомендованим листом попередити підприємство про розгляд справи про адміністративне правопорушення, за наслідком якої приймається постанова про накладення штрафу в порядку ст. 265 Кодексу законів про працю України. Невчасне попередження про розгляд є однією із процесуальних підстав скасування даної постанови.

Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена виключно у судовому порядку. Рекомендуємо поряд із постановою про накладення штрафу оскаржувати також і припис (в адміністративному чи судовому порядку), оскільки факт оскарження припису буде слугувати доказом повної незгоди із рішеннями, прийнятими за наслідком перевірки, а не тільки із сумою штрафу, накладеного на роботодавця.

Окрім цього, орган Держпраці також виносить протокол про адміністративне правопорушення особисто на директора підприємства і важливо до початку судового розгляду даного протоколу подати свої заперечення та докази правомірності позиції, проінформувавши суддю про наявність судових/адміністративних оскаржень рішень, прийнятих за наслідками перевірки.

Безумовно, держава повинна боротися з порушенням трудових прав людини і стежити за дотриманням роботодавцями норм трудового законодавства. Але, на жаль, при цьому не враховуються інтереси підприємців та важливість розвитку підприємництва для економіки регіону. Накладення таких непомірних санкцій на представників малого та середнього бізнесу може призвести до припинення їх комерційної діяльності, в результаті якого отримуємо зменшення обсягів виробництва та збільшення рівня безробіття. Тому, з урахуванням майбутніх комплексних перевірок, в першу чергу необхідно провести аудит правильності та повноти оформлення трудових відносин у вашій організації, а також забезпечити себе кваліфікованою юридичною допомогою, щоб захистити свій бізнес.