ВЛАСНИЙ БІЗНЕС: ЯКУ ФОРМУ ВЕДЕННЯ ОБРАТИ?

Свій бізнес — це хороша справа. Але як діяти людині, яка ніколи не займалася власним бізнесом? Як відкрити свій бізнес з нуля?

Крім усвідомлення своїх можливостей і цілей, складання бізнес-плану, пошуку ділового партнера та початкового капіталу, виникає чимало юридичних питань, пов’язаних з обранням форми господарювання, створенням і реєстрацією підприємства, відкриттям банківського рахунку тощо.

В Україні найпоширенішими є варіанти ведення свого бізнесу у формі фізичної особи-підприємця (ФОП), приватного підприємства (ПП) та товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Розглянемо їх особливості.

Надзвичайно популярною формою господарювання є фізична особа-підприємець (ФОП(СПД)), яка не потребує наявності статутного капіталу. Таку форму господарювання зазвичай обирають люди, які бажають здійснювати підприємницьку діяльність на спрощених умовах оподаткування без створення юридичної особи. Ця форма господарювання передбачає і спрощений порядок ведення бухгалтерського обліку. Відповідно до ст.51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб. Єдиним, так би мовити, негативним моментом є те, що ФОП відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (ст. 52 ЦК).

 

Для державної реєстрації ФОП подаються такі документи:

 

–  заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;

–  заява про обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника ПДВ;

–  нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника – для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;

–  договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства – у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім’ї створює сімейне фермерське господарство.

Приватне підприємство (ПП) – це підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи). Основні риси, притаманні приватному підприємству:

–  ПП має статус юридичної особи та підлягає державній реєстрації, має власне найменування та виступає в цивільному та господарському обороті від власного імені;

–  ПП діє на підставі статуту;

–  Статутний капітал ПП складається з вартості вкладів його засновників. Законом не визначено мінімальний розмір статутного капіталу ПП. Вкладом до статутного капіталу ПП можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом;

–  Управління ПП здійснює власник, а поточне керівництво – призначений власником виконавчий орган (в 95% випадків власник і директор ПП – одна особа). Засновник ПП не відповідає за його зобов’язаннями і несе ризик збитків, пов’язаних з діяльністю ПП, у межах вартості свого вкладу.

 

Приватне підприємство може здійснювати свою діяльність за умови і після її державної реєстрації в порядку, передбаченому законом. Для цього засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні обисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи:

–  заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи (форма№1);

–  примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними огану про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

–  два примірники установчих документів;

–  документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи;

–  інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників – юридичних осіб;

–  належним чином оформлену довіреність (якщо документи на реєстрацію подаються не засновником).

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Учасники ТОВ не відповідають за його зобов’язаннями. Товариство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном.

Кількість учасників товариства не обмежується. Свої права та повноваження учасники реалізують керуючись корпоративним договором, який є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі.

Створення товариства відбувається за рішенням його засновників. Установчим документом товариства є статут. Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства, справжність підписів учасників засвідчується нотаріально.

Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки може додатково визначатися у відсотках та повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства. Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. Збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі.

Загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Звісно, це далеко не повна інформація стосовно видів підприємств та нюансів їх діяльності, а обрання форми господарювання є дуже відповідальною справою. Зважити всі “за” та “проти”, враховуючи специфіку вашої майбутньої діяльності, вам допоможуть поради фахівця.

Звертайтесь, будемо раді відповісти на всі ваші запитання.